В історичній ретроспективі можна зазначити, що за часів Австрії історія як навчальна дисципліна читалася в Чернівецькому університеті практично з часу його створення у 1875 р., зокрема на філософському факультеті. Зрозуміло, що історія України як предмет не виділялася в окрему дисципліну, а читалася в курсі східноєвропейської історії. Вів цей курс професор В.Мількович. Боротьба українських студентів у 1908-1912 рр. за відкриття кафедри української історії не увінчалася успіхом. До цього неуспіху доклав зусиль і сам В.Мількович.
Зате ґрунтовно досліджувалася науковцями університету історія Буковини, міста Чернівців. Значний внесок у цю справу зробили Ціглауер, Раймунд Фрідріх Кайндль, Йоганн Полек, Г.І.Бідерманн, Даніель Веренка, Євдоксій Гурмузакі, Теодор Балан, Степан Смаль-Стоцький, Мирон Кордуба та ін.
У період входження Північної Буковини (у т.ч. Чернівців) до складу королівської Румунії на кафедрі південно-східноєвропейських країн філософського факультету працювали професори І.Ністор, А.Бокенецу, Т.Балан та інші. Студентам в лекціях і у своїх наукових працях вони дещо згадували про Україну, українське питання, значно більше йшлося – про Буковину. Однак всі вони дотримувалися тенденційної концепції т.зв. „історичних прав” на захоплені Румунією українські землі.
Після приєднання Північної Буковини до України у складі СРСР у 1940 р. історія України читалася у курсі історії Росії, СРСР. У 1944-1949 рр. існувала кафедра історії України (зав. кафедрою доц. І.І.Кравченко). У 1949 р. вона була включена до складу кафедри історії СРСР з двома спеціалізаціями: історія СРСР та історія УРСР. В умовах хрущовської „відлиги” на клопотання керівництва університету було дозволено кафедру історії СРСР перейменувати в кафедру історії СРСР і УРСР.
У 40-80-ті роки курс історії України і спецкурси читали професори, доценти І.І.Кравченко, І.О.Літаш, В.О.Голобуцький, К.Г.Мигаль, І.А.Гриценко, М.О.Ліщенко, Ф.А.Редько, К.Г.Ципко, П.В.Михайлина, О.Ф.Пастух, Б.О.Тимощук, М.М.Кравець, В.М.Ботушанський, Т.С.Яценюк та ін. Незважаючи на політику русифікації, яка проводилася в галузі вищої освіти, абсолютна більшість викладачів кафедри вели лекційні і семінарські заняття українською мовою.
Тематика кандидатських і докторських дисертацій, в цілому науково-дослідна робота на кафедрі була в основному зв’язана з історією України. 11 членів кафедри взяли участь у написанні тому „Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область” (К., 1969), 5 науковців кафедри взяли участь у написанні колективної монографії „Нариси з історії Північної Буковини” (К., 1980).
При неминучій тоді заідеологізованості історичних дисциплін все ж викладачі намагалися дати певний обсяг об’єктивної інформації з історії України, особливо з питань національно-визвольної боротьби українського народу, прищепити розуміння закономірностей історичного процесу.
В умовах національно-державного відродження України громадськість університету восени 1989 р. порушила клопотання про створення на тодішньому факультеті кафедри історії України. У лютому 1990 р. вчена рада університету таке рішення ухвалила. За цим же рішенням кафедра мала забезпечити читання курсу історії України на всіх факультетах університету. Кафедру очолив д.і.н., проф. П.В.Михайлина. Вона була створена на базі кафедри історії СРСР і УРСР у складі 7 чол. У наступні роки склад кафедри досяг 14 чол. Уже у 1990 р. і особливо після проголошення незалежності України кафедра здійснила докорінну перебудову навчальної програми, робочих планів, планів семінарських занять і методичних рекомендацій, практикумів, конспектів лекцій, підручників, виходячи з сучасних методологічних засад і новітніх історичних концепцій. Набула нового змісту й тематика курсових, дипломних, а згодом і магістерських робіт. З липня 1990 р. по 2005 р. кафедру очолював проф. Василь Мефодійович Ботушанський, з 2006 р. кафедру очолює професор Олександр Володимирович Добржанський.
Головним сенсом викладання історії України відповідно до постанов Уряду, наказів Міністерства освіти та науки, рішень вченої ради університету та вченої ради факультету стали: об’єктивний, неупереджений показ історичного процесу на території усіх українських земель в різні періоди, очищення історії від ідеологічних антинаукових догм, зняття колишніх образливих ярликів з багатьох українських діячів, відновлення їх добрих імен, усунення т.зв. „білих плям” в історії, виховання студентів в національно-патріотичному дусі. Нині викладачі кафедри читають ряд нормативних курсів: „Історія давньої та нової історії України”, „Новітня історія України”, „Історичне краєзнавство”, „Історіографія історії України”, „Історичне джерелознавство”, „Вступ до спеціальності”. До того ж щороку за вибором вищого навчального закладу і вибором студентів читається від 13 до 17 курсів, які розширюють, поглиблюють знання студентів з різних періодів вітчизняної історії. Крім того, для студентів 12 неспеціальних факультетів 9 викладачів кафедри читають семестровий курс „Історія України. З давніх часів до наших днів”.
Кафедра готує спеціалістів і магістрів зі спеціальності „Історія”.
На кафедрі ведеться також значна науково-дослідна робота з різних аспектів вітчизняної історії, зокрема: історії українського козацтва (А.Федорук), історії першої української політичної еміграції (Т.Яценюк, Г.Яценюк), історії „Січей” (М.Гуйванюк), історія церкви (В.Демочко), історія освіти (С.Герегова), історія жіночого руху в Західній Україні у 20–30-х рр. ХХ ст. (П.Дутчак), Україна в Другій світовій війні (П.Брицький, О.Суровцев), біографії видатних діячів України (Б.Білецький), історія Буковини (В.Ботушанський, О.Добржаснький, Г.Скорейко, О.Ботушанський).
З досліджуваних проблем науковцями кафедри за час її існування видано близько 800 наукових праць, у т.ч. 12 монографій, 11 підручників, посібників. Кафедрою проведено 5 Буковинських історико-краєзнавчих конференцій.
За час існування кафедри її працівниками захищено 5 докторських і 9 кандидатських дисертацій.
Крім того, під керівництвом науковців кафедри здобувачами інших кафедр різних ВНЗ захищено понад 10 кандидатських і докторських дисертацій.
При кафедрі є аспірантура і докторантура. Кафедра має право бути провідною установою при захисті дисертацій з історії України.
Професорсько-викладацький склад становить в кінці 2006 р. 15 чол., з них 3 – доктори історичних наук., професори, 12 – кандидати історичних наук, з них 5 – доценти, 4 – в.о. доцента, 3 асистенти. В стаціонарній аспірантурі навчається 3 аспіранти . Найбільш помітні наукові праці (монографії) в останні роки здійснили професори О.В.Добржанський, В.М.Ботушанський, П.П.Брицький, доцент Г.М.Скорейко.
Кафедра залишається однією з провідних на факультеті, обслуговує більшість факультетів університету, здійснює значну навчальну, виховну і наукову роботу, має незаперечні перспективи зростання і вдосконалення.